вівторок, 3 травня 2016 р.

Лист другий

Зоська!


Коли готуєшся до переїзду, починаєш фільтрувати все, що тебе оточує. Речі, які накопичувалися роками. І, як би цинічно це не звучало, людей, які тебе оточують теж. Починаєш розуміти, скільки в житті назбиралося старого, вже непотрібного, нав’язаного. А коли все зайве відсіється, дихати стає легше. З’являються сили для нового. Так що ось тобі дві поради від мамки: не шкодуй викадати все зайве, та цінуй справді близьких людей. 
Коли ми жили у Києві, ти небагато пересувалася містом. Якщо кудись збиралися - викликали таксі. Громадський транспорт Стокгольму неймовірно зручний та комфортний: місця для дитячих візочків, ліфти на станціях метро, все максимально зручно та безстресово. Тобі подобається їздити, і ти щосили кричиш "Тутуууууу!" на кожен трамвай.
Зося, обіцяй мені, що кожної весни ти будеш ходити дивитися як цвіте сакура. Я побачила вперше, і це диво якесь, дерева ніби в рожевих хмаринках. Але ось що нам треба зробити - дізнатися ідеальний час, коли там немає людей. Бо у суботу аншлаг, всі хочуть фоточку на фоні. А нам треба прийти так, щоб ніхто не штовхався, не чути галасу, а просто стояти і дивитися як вітер ворушить гілки сакури на фоні блакитного неба.

Прогулянки по Gamla Stan. Старе Місто подобається мені неймовірно. Павутиння вузьких вуличок, бруківка, чарівні будинки. Я уявляла як ми будемо гуляти ними, тримаючись за руки і граючи в принцес. Наразі, ти вибираєш найвужчу і найкрутішу вулочку і стрімко несешся вниз. Я, звісно, несуся слідом, бо боюся, щоб ти не зачепилася. Ми таким чином спускаємся, потім повільно піднімаємся, потім ти тікаєш і все повторюється знову. І знову. І знову.  
Зося, знай, я не даю тобі солодкого. І випічку. І не дам так довго, як зможу))) Я щиро вірю, що основи здорового харчування закладються в дитинстві. Тож твої улюблені ласощі - ягоди та фрукти. Але тут така справа, твоя тітка Надя напекла пасок, і одну, маленьку, зробила для тебе. І твоя принципова мама виявилася не такою вже й принциповою. Ох, з яким задоволенням ти її їла. Навіть вкусила Надю за палець.
А ще ми ходили всі разом в Королівський Парк. Ілюша ловив рибку, а ти ловила качок, ми ловили тебе.
Чудово погуляли і надихатися не могли весною. Хоча, по тобі не скажеш)))

Такі справи.

Мама.
P.S. Хтось розумний сказав, що день, коли людина починає діяти, щоб реалізувати своє бажання, стає першим кроком до успіху. Ну-ну. Твоя мама почала вчити швецьку.

2 коментарі: